Дивосвіт родинних оберегів

"Обереги мої українські

Ви прийшли з давнини в майбуття

Рушники й сорочки материнські

Поруч з нами ідуть у життя.

Нам любов’ю серця зігрівають

Доброта і тепло в них завжди

Вони святість і відданість мають

Захищають від лиха й біди"

    Кожна людина і кожний народ мають свої святині. Для кожної сім’ї важливий зв’язок поколінь. Для кожного з нас носіями духовності є наші батьки. Мало хто з нас знає, що в давнину було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого коліна. Пам’ять про своїх предків була природньою потребою. Триматися свого роду, оберігати сімейні реліквії, традиції, передавати їх у спадок наступним поколінням було обов’язком. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, називали «людьми без роду-племені».

         Людське життя завжди непередбачене. Воно не можливе без тривог, бід, негараздів. Намагаючись захиститися від зла, люди створили для себе обереги – добрі символи, знаки віри у вище заступництво. Щоб не відбувалося в родині, батьки завжди намагаються захистити своїх дітей. Обереги допомагають повірити в себе, в те, що все буде добре. З давнини наші діди-прадіди шанували те, що ми сьогодні називаємо українськими символами, або оберегами. Оберегів в українського народу існувало й існує дуже багато. Українська вишиванка, писанка, підкова, кущ  калини, сніп жита чи пшениці, соняшник біля хати – завжди вважалися сильними оберегами.

           У травневі дні ми святкуємо два споріднених свята – День Матері та День Сім’ї.  З незапам’ятних часів вони були і залишаються основою основ, як запорука  продовження роду. Це основи суспільства, в якому живе світ. З метою  розкриття значення матері, сім’ї, родини для кожного із нас та про збереження сімейних  цінностей і традицій  в бібліотеці-філії №1 пройшла народознавча година «Дивосвіт родинних оберегів».         

         Під час заходу читачі дізналися про берегинь та обереги, як про давніх добрих символів нашого народу. Завдяки яким ми, українці, зберегли свою родовідну пам’ять, історію, культуру.  Зацікавили неабияк дітей і народні повір’я, що часник, перець, вироби з солоного тіста відганяють від хати біду та нещастя. Колоски жита та вівса – обереги краси. Мак охороняє нас від різних наврочень. Горох, гречка, квасоля символізують гарний врожай, тобто добробут, горіх – міцне здоров’я. Підсумком заходу була презентація книжкової викладки «Про українські традиції». З якої бібліотекарі ознайомили  з літературою про звичаї, традиції української родини та родинні обереги. Потрібно, щоб всі ми дотримувалися  родинних українських традицій та мали гарні обереги.

         Нам, бібліотекарям,  хотілося б, щоб для дітей, коли стануть дорослими, дорогою залишилась рідна домівка, щоб палко любили рідний край, його звичаї, мову нашу солов’їну. Щоб  пам’ятали, хто ми є, берегли звичаї наші, шанували  наші обереги.

                                         "Якщо позабудеш стежину до хати,
                                          Яку дитинчам навпростець протоптав,
                                          І матір, і рід свій, і слово крилате,
                                          То значить, чужинцем бездушним ти став.»