Зацвіла в долині червона калина

      Сила книги безмежна. Без неї людина сліпа. Протягом усього життя ми звертаємось до книги. Вона відкриває нам безмежні обрії, допомагає зрозуміти історію народу, розкриває таємниці природи, життя. З книгою ми навчаємось, з книгою ми відпочиваємо, з книгою ми мріємо. Завдяки книзі ми стаємо мудрішими.

 

        Щороку хвилююча мить чарівної весни приносить до бібліотек України традиційне і довгоочікуване свято — Всеукраїнський тиждень дитячого читання — час, сповнений дивовижного книжкового розмаїття, свято тих, хто творить книгу і тих, хто любить читати, дні веселих пригод і літературних відкриттів.

       З метою заохочення дітей до читання, пропаганди української книги, розвитку естетичних потреб особистості, виховання  любові до книги, культури читання  19 березня в бібліотеці-філії №1 розпочав свій старт Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Стартувала поетична мозаїка «Зацвіла в долині червона калина», яку бібліотекарі організували для дітей  молодшого шкільного віку ЗШ №29. Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини. В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає  і шанує людство. У березневі дні ми згадуємо великого сина нашого народу – Тараса Шевченка.

       Цей рік ювілейний – 205 років від Дня народження нашого Світоча. Минуло більше двох століть, проте і нині живе під сонцем України  Кобзареве слово, слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі.

 

 

      Поетична атмосфера відчувалася в  усьому.  Діти з хвилюванням ділилися декламуванням поетичних рядків поета для дітей, дарували з вдячністю Шевченкові свої уміння. У читальній залі лунали радісні дитячі голоси та правдиве і вічне слово Кобзаря. 

       Цей  захід був надзвичайно яскравим і неймовірно захоплюючим. Він приніс дітям багато позитивних вражень, додав знань.  Нічого не може замінити спілкування дитини зі справжньою книгою, а бібліотека для дітей у сучасному світі залишається чи не єдиним осередком дозвілля, де культивують читання, навчають дитину не просто читати, а систематично думати та аналізувати. Допомагають дітям відчути радість спілкування з книгою, нагадують  дорослим про значення друкованого слова у дитинстві, привертають увагу до проблем дитячого читання.

 

 

Н.Забіла Ясоччина книжка

       Нам, дорослим, зазначав наш земляк Василь Сухомлинський, важливо розуміти: «Читання — самостійне плавання в морі знань, і наше завдання полягає в тому, щоб кожен вихованець зазнав щастя цього плавання, відчув себе сміливцем, який став віч-на-віч з безмежним морем людської мудрості». А як це важливо для нас, бібліотекарів. Аби дитина виросла справжньою людиною, її розум і душа мають працювати у діалозі з книгою. Звичайно, увага до книги, спілкування з книгою мають тривати протягом усього життя людини.

       Розвиток розумових сил і здібностей, багатство духовного існування індивіда і колективу, інтереси і невгасимий вогник інтелектуальної праці — усе це, на думку Василя Сухомлинського, по­в’язано із книгою. «Чим дорожче для кожного вихованця найважливіше джерело знань — книга, тим менша небезпека розумової обмеженості, байдужості до знань», — писав він.

      Через дитячу літературу кожна дитина має  змогу розкрити свої творчі здібності, реалізувати потаємні задуми, розширити світ своїх захоплень. На літературну вітальню «Н.Забіла «Ясоччина книжка»» бібліотекарі філії №1 запросили учнів 1-А класу, ЗШ №29. Цей захід приурочили презентації дитячих книг «Чарівна країна дитячих книг» та про їх  значення в житті дитини.

       Особливою увагою  була огорнута  збірочка віршованих оповідань Наталі Забіли «Ясоччина книжка», яка цього року святкує свій літературний ювілей – 85-річчя з дня видавництва. Є письменники, що цілком віддали своє життя дитячій літературі — дуже важкій, іноді малопомітній, літературній роботі. Серед них, ніби айсберг, височить постать чудової поетеси Наталі Львівни Забіли, чиє життя покладено на вівтар служіння Дитячій Музі.  Коротко, але в цікавій формі бібліотекарі розповіли дітям про письменницю, якій належить одне з почесних  місць в історії української дитячої літератури. Разом з малечою прочитали та обговорили оповідання  зі збірочки «Ластівки».

       Чим приваблюють юного читача твори Наталі Забіли? Насамперед — материнською щирістю, справжньою любов’ю до дітей. Вона прагнула до того, щоб діти виросли вихованими, розумними, чесними, мужніми, щоб, читаючи її вірші, дитина більше пізнавала, частіше посміхалася — тому поетичні слова ніби лилися з її душі. Вони ніжні й мальовничі, цікаві й повчальні, сповнені доброго гумору й пройняті материнським теплом. Письменниця вводить читачів у чарівний і таємничий світ, де поруч казка і реальність, люди й тварини, дорослі та діти. Вона одне оспівує, з приводу іншого радіє, а з чогось і сміється, по – доброму, без глузування. Хтось впізнає себе, стане йому соромно: замислиться дитина — отже, мети досягнуто!

        Наталя Забіла подарувала дітям майже двісті книжок. І впродовж усього творчого життя вона сповідувала один принцип: для дітей треба писати так само добре, як і для дорослих, і навіть ще краще. На її творчості виросло кілька поколінь дітей.