Мова для нас, українців, — це не тільки засіб спілкування. За сучасних
обставин вона щось значно більше! Для нас мова — це й пам’ять, і честь, і
гідність, для народу нашого мова — це саме життя.
Олесь ГОНЧАР
Лихослів’я – негативне
явище в суспільстві. Ця огидна звичка дуже поширена, але особливо
неприйнятно,коли брудні слова вживають у своїй мові діти. Доводиться чути, як
учні таким чином просто спілкуються, навіть не ображаючись один на одного, і
зовсім не розуміють, чому їм роблять зауваження. Дехто перейняв брутальний
стиль спілкування в родині, інші у такий спосіб демонструють свою дорослість та
"крутість". Але, якщо людина забруднила свої вуста нецензурними словами,
порушила моральну заборону, то вона майже готова порушити інші заборони та
зважитися на негарні вчинки. Тому не можна миритися з
цією звичкою, треба говорити про небезпеку, яку становить лихослів’я для життя
та здоров’я окремої людини, а також - для майбутнього нашого народу.
З цієї
нагоди, 24 лютого, бібліотека-філія №1 провела панораму моралі – «Епідемія
лихослів’я» для своїх молодших користувачів, учнів ЗОШ №29. На цьому заході
діти формували своє негативне ставлення до лихослів’я, висловлювали свою думку про значення і силу
слова в житті людини. Учні активно приймали участь у грі «Чарівний мікрофон» та
у вправі «Незвичайні привітання». До уваги юних читачів бібліотекарі
запропонували – Повчання Володимира Мономаха дітям.
Всі прийшли до висновку, що
лихослів’я – це зброя невпевнених у собі людей. Життя сьогодні вимагає володіти
словом і словом доречним, вагомим, мудрим,переконливим.
Немає коментарів:
Дописати коментар